«Комплексна підтримка сімей з дітьми з інвалідністю, які постраждали від війни в Україні»

На початку року в Київській області стартував проект «Комплексна підтримка сімей з дітьми з інвалідністю, які постраждали від війни в Україні».

В містах Буча та Вишгород почали роботу два центри денного догляду для дітей з інвалідністю. Тут 60 маленьких мешканців столичного регіону, в товаристві нових друзів та під турботливим наглядом 12-ти корекційних психологів, в ігровій та навчальній формах отримують нові знання та навички, розвивають свої таланти та здібності.
Друга складова комплексної підтримки – це адресна закупівля для дітей з інвалідністю якісних ковдр, зимових курток, теплих костюмів та комфортного взуття. Також діти, їх батьки, опікуни, брати та сестри отримуватимуть безкоштовні для них медичні послуги та необхідні ліки. В рамках проекту опрацьована інформація щодо потреб 156 сімей (510 дітей та дорослих), переважна більшість з яких мешкають в найбільш постраждалих від війни громадах Київської області – Бучанській, Вишгородській, Димерській, Макарівській та Ірпінській.

Насичений позитивними емоціями та сповнений творчим натхненням майстер-клас з виготовлення найсмачнішої піци пройшов у Вишгороді. Діти з особливими потребами відчули себе справжніми майстрами-піццайолі, яким лише трохи допомагали шеф-кухар ресторану FAMILY CLUB та психологи-вихователі проекту комплексної підтримки сімей в Київській області.

У червні розпочато черговий етап проєкту з комплексної підтримки сімей, що виховують дітей з інвалідністю в Київській області. Це – організація надання консультативно-діагностичної допомоги та забезпечення необхідними лікам бенефіціарів проєкту. За результатами тендера для надання медичних послуг обрано три мережеві клініки: «ДОБРОБУТ», «АДОНІС» та «МЕДІКОМ». Шановні батьки, не зволікайте з оформленням відповідних документів, дбайте про здоров’я своїх дітей та бережіть свої родини в такий непростий час.

Дозвілля на свіжому повітря щосуботи проводитимуть для груп дітей з особливими потребами, психологі центру Генерація ЮА, що в Вишгороді.

● Пані Тетяно, ви практичний психолог з великім досвідом роботи в сфері корекційної психології. Тому цікавить ваша оцінка: що є важливішим для родин саме сьогодні – підтримка матеріальна чи підтримка психологічна?

- В сучасних українських реаліях - реаліях війни - проблеми психологічні часто посилюються на фоні проблем соціальних. Раніше вважалося аксіомою, що психологічний дисбаланс людини призводить до її матеріальних та соціальних втрат. Зараз ми спостерігаємо зворотну тенденцію – матеріальний стан багатьох людей значно погіршився і це одразу негативно вплинуло на психологічну атмосферу в родинах. І це, нажаль, лише початок незворотних змін у масовій свідомості та поведінці.

● Що ви маєте на увазі? 

- Війна та її атрибути – жорстокість, насильство, емпатія, турбота про безпеку близьких та майбутнє, які в сучасному світі активно вербалізуються через електронні засоби комунікації, часто породжують інстинктивний страх, а він, в свою чергу, стає тригером агресії. Агресія нерідко стає нормою поведінки, потрапляючи до суспільних трендів. А вже тут до змін в масовій свідомості один лише крок. І Україна мало чим відрізняється від інших країн, країн, які пережили чи переживають стан війни. Тобто, так би мовити, закриваючи ваше запитання, скажу, що саме зараз, як ніколи раніше, і матеріальна підтримка, і психологічна допомога однаково важливі для мешканців Київщини, території якої серйозно постраждали від війни.
А щодо родин, які виховують дітей з інвалідністю – тут я випереджаю ваше імовірне запитання – то психологічно вони більш загартовані до сучасних проблем, ніж інші. Батьки в цих родинах протягом років стикаються з проблемами методів лікування, доступністю ліків, ремісіями та змінами в симптоматиці хвороб. Матеріальні проблеми, так – вони загострилися, але психологічно ці батьки – більш стійкі, бо мають більший досвід внутрішньої концентрації.  

● Тетяно, ви дійсно випередили моє запитання. Так, батьки більш загартовані щодо випробувань. А діти? Чи спостерігаєте ви зміни в поведінці дітей саме під час війни?

    • Діти за будь-яких обставин – діти. Вони набагато швидше адаптуються до нових обставин. І часто просто не звертають увагу на «звуки війни», які так лякають дорослих. Маленькі діти пізнають новий для себе світ, а більш дорослі більше уваги приділяють шкільним та гендерним питанням. І це цілком природньо. Щодо дітей з інвалідністю – в цих питаннях вони зовсім не відрізняються від своїх однолітків. На наших заняттях війни не існує. Ми пропагуємо цілком позитивне сприйняття навколишнього світу.

● А щодо роботи Центрів денного догляду? Чи з усіма ви знаходите спільну мову, чи трапляються випадки, коли потрібно шукати особливий підхід?

- В Центрах панує цілком дружня атмосфера. Відсутні менторство чи школярство. Для дітей група – це маленька спільнота, де немає місця жорстким вимогам щодо поведінки, відсутні невдоволення, чи образи. І головне правило цієї спільноти – не засмутити своєю поведінкою іншого. Тому , принаймні в групі, з якою я працюю, ми майже не використовуємо корекційних протоколів. Психологічний комфорт та позитивна атмосфера – це головна методика нашої роботи з дітьми. 

● І щодо батьків. Які стосунки з ними? Чи відчуваєте ви їхню підтримку?

Безумовно, відчуваємо. З деякими родинами ми, психологи, знайомі з інших проектів «Жовто Блакитних Крил». З деякими – познайомилися на групі. Але всі ці родини, які виховують дітей з інвалідністю, належать до, в принципі, невеликої вишгородської спільноти, де всі знайомі між собою багато років. Тому в нас атмосфера максимальної лояльності та позитиву. І підтримка, моральна, теж існує – це слова подяки, які батьки кажуть не лише особисто, але й публікують в соціальних мережах. Дійсно, це дуже приємно. Це найвища оцінка нашої роботи.

● Ми спілкуємося в чудовому великому світлому приміщенні, обладнаному меблями і технікою для занять з дітьми з інвалідністю. Навколо капітальне відремонтовані інші сучасні приміщення, сучасні туалетні кімнаті та власна сонячна станція – актуальне на сьогодні альтернативне джерело електроенергії...

- Так, приміщення дійсно вражає, в ньому приємно працювати. Ми з вами в Центрі профорієнтації «Генерація ЮА», який капітальне відремонтований та облаштований завдяки партнерської роботи Фонду «Жовто Блакитні Крила» та Вишгородського міжшкільного ресурсного центру, яким керує Федірко Микола Іванович. А за фінансову підтримку ми вдячні нашим іноземним донорам: Дітячому Фонду Німеччіні ChildFund Deutschland та Фундації Lipoid.

• Дякую за розмову. 
Інтерв’ю Анна Нестеренко