- Пані Людмило, коли ви ухвалили рішення почати роботу в Закарпатській області?
- Ми в цьому регіоні працювали ще задовго до початку повномасштабного вторгнення, з 2016-го. Ми відчули, що таке війна на власному досвіді ще в 2014-му. Відчули, бо частина наших співробітників колись мешкала в Луганській та Донецькій областях. В той період ми зрозуміли, що це велика біда. Спочатку волонтерствували, а пізніше - створили благодійний фонд «Жовто Блакитні Крили». Займалися багатьма речами. Де були запити про допомогу – «крила» відгукувались. Вивозили людей з окупованих і прифронтових територій, роздавали речі, продукти, гігієнічні набори. З часом у нас з’явилось бачення, ми усвідомили свою місію і написали стратегію. Наша місія - це забезпечення захисту прав та інтересів дітей України шляхом надання комплексної допомоги та підтримки. Ми створюємо умови для покращення психологічного та фізичного здоров’я, сприяємо всебічному розвитку особистості. Зрештою ця місія цілком кореспондується з нашою присутністю в вашому регіоні.
- А з чого ви розпочали свою діяльність у Закарпатті?
- Спочатку возили діток з Донбасу у цей мальовничий край. Тут проводили дитячі освітні програми – діти з одного кінця України приїздили в інший і відкривали для себе іншу країну, знайомились з однолітками, з місцевою культурою, побутом, готували свої шкільні проєкти. Цей проєкт називався «Караван дружби». Це для нашого фонду один з великих проєктів, який ми реалізуємо дотепер. Взагалі наші "кемпи" і "каравани" в Закарпатті – щось дуже щире, особисте, чутливе і щемне для всіх співробітників ЖБК.
- Але ж, певно, потім з’явились інші проєкти?
- Так, звичайно. Їх якраз стало у рази більше, коли агресія рф стала повномасштабною. З березня 2022 року ми спільно з партнерами реалізуємо багатокомпонентний проєкт «Сміливість в долонях - Посилення захисту внутрішньо переміщених дітей», який реалізує Західноукраїнський Консорціум Захисту Дітей. В цей Консорціум входить організація «Terre des hommes – Україна», благодійний фонд «Посмішка ЮА» та ми - благодійний Фонд «Жовто Блакитні Крила». Проєкт реалізується за підтримки Гуманітарного фонду для України.
- Можете детальніше розповісти про цей проєкт?
- Так. Найголовніше – він для дітей, про дітей і про родини, в яких ці діти перебувають. Проєктом передбачено надання соціальних послуг та соціальний супровід сімей з дітьми з числа вразливих категорій, котрі перебувають у складних життєвих обставинах, що має ризик життю, здоровою та розвитку дитини. Це ВПО, діти з інвалідністю та інші вразливі категорії.За час дії проєкту під нашим супроводом в регіоні перебувало 144 дитини. Це діти з Ужгородської, Синевірської та Міжгірської громад. Окрім того, дітям з числа вразливих категорій Закарпатської області вже надано грошову допомогу на загальну суму 429200 грн.«Сміливість в долонях» - багатогранний проєкт. Він фокусується на багатьох речах, що пов’язані з дітьми. Наприклад, на створенні просторів, дружніх до дитини. Суть такого простору проста – це зручне місце, де діти, підлітки та молодь можуть з користю і задоволенням проводити час. Тут працюють фасилітатори, які організовують заходи для розвитку дітей та підлітків шкільного віку. Також у просторах працюють психологи, які надають послуги психо-емоціональної підтримки дітям та дорослим. Нами на Закарпатті таких просторів вже створено 23.
- А де вони працюють, у яких громадах області?
- Ми їх створюємо на базі навчальних закладів. В Мукачеву є кілька просторів, в Перечені, Чопі, Хусті, Воловці, Арданово, Яблунівці, Туриці, Стройному, Голубиному, Кушниці. В Ужгороді та передмісті теж функціонують наші простори. В Великих Лазах та Оноківці.Ви, певно, запитаєте: що ми робимо для створення таких просторів?
- Так, ви мене просто випередили… - Щодо навчальних закладів, то для просторів, дружніх до дітей ми передаємо інвентар, настільні ігри, набори для малювання, ліплення, дрібне обладнання… Але найголовніше - свої знання, досвід, і психосоціальну допомогу фахових спеціалістів. Ну, і, безперечно, нашу любов і увагу. Однозначно ставлення до працівників фонду в усіх навчальних закладах виключно позитивне. З співробітниками фонду завжди приємно спілкуються, одразу відгукуються на їхні запити, співпрацюють.
- І як ви встигаєте все це робити? Це ваші штатні співробітники цим займаються?
- Не тільки. Ми запрошуємо до роботи і місцевих мешканців, і людей, які є вимушено переміщеними з окупованих та прифронтових регіонів. За час реалізації проєкту створено понад 50 робочих місць. Це психологи, фасилітатори, кейсменеджери, люди з досвідом роботи в соціальних службах та освітніх закладах. У нас дуже щільне сито кадрового відбору. Випадкові люди у нас не працюють. - Пані Людмило, а які стосунки у фонду з місцевими громадами, з органами місцевого самоврядування?
- Робочі, партнерські. З окремими громадами маємо підписані Меморандуми про співпрацю, з іншими працюємо на партнерських засадах. Окремі громади нам дуже ефективно допомагають. Але будемо все ж документувати нашу співпрацю, бо плануємо посилення проєктної присутності Консорціуму в Закарпатській області, маємо ідеї щодо реалізації інфраструктурних проєктів та проєктів місцевих громадських організацій і самих громад. Наш фонд також надає гранти для розвитку малих неурядових організацій. Ось зовсім недавно один з таких надали ГО "Волонтеріат УжНУ". Вони ініціювали цікавій проєкт на підтримку родин з дітьми ВПО і вже почали створювати центр розвитку дітей на базі гуртожитку. Тут тривалий час мешкають люди, які переїхали з регіонів, де зараз перебувати дуже небезпечно. Ми на Закарпатті вже сім років. І збираємось в цьому прекрасному регіоні працювати й далі. Запити на нашу допомогу є. Так само як і бажання наших партнерів та донорів брати участь у проєктах «Жовто Блакитних Крил».